Презентація інтерактивного збірника з освітнього компонента «Гігієна з основами екології та технікою санітарно-гігієнічних досліджень»
У рамках тижня циклової комісії лабораторно-діагностичних, гігієнічних дисциплін та мікробіології була проведена презентація інтерактивного збірника з освітнього компонента «Гігієна з основами екології та технікою санітарно-гігієнічних досліджень» для викладачів і здобувачів освіти освітньо-професійної програми «Лабораторна діагностика»: «Інтерактивний збірник основних термінів і понять гігієни харчування», який є результатом творчої командної роботи викладача Наталії Прилипко і здобувачів освіти випускної групи.
Терміни та поняття розподілені за темами занять згідно навчальної програми, візуалізовані у вигляді картинки («хмаринки слів») та є інтерактивними. Виконуючі цю роботу, здобувачі освіти продемонстрували здатність до особистої взаємодії, навички командної роботи, застосування сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та підвищили якість своїх професійних знань. Цей яскравий збірник зацікавив здобувачів освіти другого курсу, яким доведеться вивчати «Гігієну з основами екології та технікою санітарно-гігієнічних досліджень» в наступному семестрі і вони висловили бажання приєднатися до творчої команди.
Вікторія Марушевська, голова циклової комісії
лабораторно-діагностичних, гігієнічних дисциплін
та мікробіології
Круглий стіл «Можливі помилки при лабораторних дослідженнях: причини і наслідки»
У рамках тижня циклової комісії лабораторно-діагностичних, гігієнічних дисциплін та мікробіології відбулося засідання круглого столу «Можливі помилки при лабораторних дослідженнях: причини і наслідки» за участю викладачів та здобувачів освіти освітньо-професійної програми «Лабораторна діагностика».
Тема дискусії дуже актуальна, лабораторна діагностика є одним з пріоритетних напрямів медицини, який стрімко розвивається. Без лабораторних досліджень стають неможливими постановка клінічного діагнозу, спостереження за динамікою розвитку хвороби, контроль за ефективністю та безпекою лікарської терапії. Регулярне, доступне й своєчасне обстеження в лабораторіях різного профілю дає можливість попередити захворювання та поліпшити якість життя. Мотивування здобувачів освіти на якісне й доброчесне виконання лабораторних досліджень є невід'ємною частиною формування компетентностей майбутніх лаборантів.
Вікторія Марушевська, голова циклової комісії
лабораторно-діагностичних, гігієнічних дисциплін
та мікробіології
Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання»
Здобувачі освіти першого року навчання спеціальності 223 Медсестринство ОПП "Лікувальна справа" разом з викладачами Гук О. В., Шиндор А.В., Нагорною Г.Т., завідувачем бібліотеки Омельченко Т. С. та бібліотекарем Пановою С. С. взяли участь у Всеукраїнській інформаційно-просвітницькій тематичній акції "Національний тиждень читання". Мета акції - консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.
Цьогоріч гасло Акції — «Бути своїми», що означає зв’язок між поколіннями, подолання віддалі (котра насправді умовна) між відомими літераторами й нами, читачами, а також розуміння досвіду тих голосів, котрі подібні виклики часу вже пройшли. Особлива увага була звернена на розвиток української прози 20-х років ХХ сторіччя та 130-річчю Миколи Хвильового.
Висловлюємо вдячність усім учасникам заходу!
Людмила Май, методист коледжу
Онлайн-виставка студентських робіт з освітнього компонента «Основи охорони праці та охорона праці в галузі»
На початку грудня в рамках тижня циклової комісії викладачів лабораторно-діагностичних, гігієнічних дисциплін та мікробіології сумісно з ЦК вузьких клінічних та соціально-медичних дисциплін була проведена онлайн-виставка студентських робіт з освітнього компонента «Основи охорони праці та охорона праці в галузі», яку підготувала та провела викладач Прилипко Н.В.
На виставці були представлені роботи здобувачів освіти 38 групи спеціальності 226 Фармація, промислова фармація, ОПП Фармація, промислова фармація, які виконані у вигляді міні-книжок. Під час підготовки до виставки під керівництвом викладача здобувачі освіти продемонстрували здатність до застосування сучасних інформаційних технологій та ознайомили з проведеною роботою студентів 38, 211, 36, 35-А груп.
За підсумком цієї роботи створено 43 книжки, 25 з яких розміщені в читальній залі сайту WriteReader , куди можливо пройти за покликанням
https://app.writereader.com/library/room/456514cb-bf73-459b-bdf4-4fbd33de8637/rw
Формат міні-книжок можна використовувати як аудіо- матеріал при підготовці до заняття, як одна з форм самостійної роботи здобувачів освіти, що в свою чергу веде до поглиблення знань з охорони праці в медичній та фармацевтичній галузях.
Вікторія Мисова, голова циклової вузьких клінічних та соціально-медичних дисциплін
Відкрите засідання терапевтичного гуртка «Маленький актор великої гри. Роль йоду в житті людини. Проблеми йододефіциту»
У рамках терапевтичного тижня 1.12.23 р. відбулося відкрите засідання терапевтичного гуртка «Маленький актор великої гри. Роль йоду в житті людини. Проблеми йододефіциту»
Програма заходу:
1.«Елемент для життя й інтелекту: історія відкриття йоду»
Підготували: Дикань Софія, Гриценко Катерина 211 група
2. «Застосування йоду в медицині»
Підготували: Мунтян Наталія, Варсан Олеся, Указна Ірина 211 група
3. «Радиаційний вплив на щитоподібну залозу»
Підготували: Радунь Вікторія, Попонов Валерій 45 група
4. «Йододефицит. Науково-дослідницька робота « Дослідження проблеми йододефіциту у нашому регіоні.» Підготували: Пілюйко Поліна, Геворгян Аваг 311 група
5. Підведення підсумків - керівник гуртка викладач ЦК терапевтичних дисциплін Шегера Г.В.
Їжа, яку ми щоденно вживаємо — це рушійна сила для нашого організму. Збалансований раціон здатен забезпечити нас необхідними макро- і мікроелементами, а це - ключ до гарного самопочуття та міцного здоров’я. Існує 14 незамінних для здоров’я мікроелементів: кальцій, хром, мідь, фтор, залізо, магній, марганець, цинк, молібден, фосфор, калій, селен, натрій і, зокрема йод.
Це маленькі актори великої гри. Серед них йод займає почесне місце. Цього року гурток займається проблемами йододефіциту.
За оцінками ВООЗ приблизно третина світової популяції проживає в йододефіцитних регіонах.
Доведено дослідженнями, що вся територія України — йододефіцитна.
Згідно з даними офіційної статистики, понад 1,5 мільйона дорослих та дітей України мають патологію щитовидної залози, обумовлену дефіцитом йоду. Йододефіцит збільшує ризики ураження щитоподібної залози при радіаційному уражені.
Україна - одна з небагатьох країн світу, де на державному рівні досі немає програми для боротьби з йодною недостатністю. Багато країн давно взяли за основу своїх національних програм обов’язкове йодування солі.
В Україні тільки 18% населення споживають йодовану сіль. Це найнижчий показник серед європейських країн.
Центр громадського здоров’я МОЗ України ініціює громадське обговорення з метою впровадження законодавчих змін щодо обов’язкового універсального йодування солі.Фахівці ЦГЗ разом із представниками науково-дослідницької спільноти, промисловим та громадським сектором розраховують,що Україна також долучиться до світової практики обов’язкового йодування солі, а законодавчі зміни допоможуть захистити українців від наслідків йододефіцитуТерапевтичний гурток приєднується до громадського обговорення, яке ініціював Центр громадського здоров’я МОЗ України і досліджує проблеми йододефіциту в нашому регіоні. Проведено опитування здобувачів освіти, чи мають вони інформацію щодо причин, проявів, наслідків йододефіциту та шляхів подолання цієї проблеми, чи знають вони як поводитись під час радіаційної загрози. Всі ці питання обговорювалися на відкритому засіданні терапевтичного гуртка. Крім того учасники гуртка перевіряли інформацію Центра громадського здоров’я МОЗ України, що більшість мешканців України споживають лише 40-80 мкг йоду на добу, при тому що потреба організму дорослої людини становить 150 мкг. Вони визначали кількість йоду у добових раціонах наших здобувачів освіти. Було встановлено, що тільки у 22 % з них їжа мала достатню кількість йоду (тобто 150 мкг і більше). У декого з них кількість йоду в продуктах харчування за добу становили 12-14 мкг, що дуже замало. При тому йодовану сіль вживають лише 47% здобувачів освіти. У наступному півріччі терапевтичний гурток буде продовжувати доносити інформацію щодо ризиків йододефіциту та шляхів його профілактики, створювати приклади добових раціонів з доступних нам продуктів, які будуть забезпечувати добову потребу у йоді (150 мкг), нагадувати як поводити себе під час радіаційної загрози.